Ми отримуємо сигнали, що в Україну повертаються навіть люди, які не мають там житла. Тому, що їм немає де жити з нами, - попереджає Марек Войцек, експерт Асоціації польських міст і секретар сторони місцевого самоврядування в Спільній комісії уряду та місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування та підприємці, які уклали угоди з воєводами на розміщення та харчування у своїх закладах для біженців, все одно отримуватимуть кошти на ці цілі.

Але це не робить роботу. Власники готелів чи баз відпочинку не продовжують ці договори та не обмежують їх – через занадто низьку ставку співфінансування.

Військові приїжджі з України, навіть якщо влаштовуються на роботу, найчастіше не можуть дозволити собі орендувати кімнату чи квартиру. Комерційна пропозиція таких об'єктів скоротилася, а ціни зросли.

Приватні особи, які взяли під свій дах біженців, з липня перестали отримувати кошти на проживання та харчування.

Проте в особливих випадках – люди з обмеженими можливостями, матері з трьома і більше дітьми, вагітні жінки, особи, які доглядають за немовлятами та людьми похилого віку – цю допомогу можна продовжити.

Заявки на його продовження подаються до органів місцевого самоврядування та розглядаються ними.

У кожному разі це буде нелегко, тому що, як зазначає Марек Войцек з Асоціації польських міст, немає визначення того, ким є інвалід.

Органи місцевого самоврядування та підприємці (наприклад, власники готелів чи курортів), які уклали договори з воєводами про розміщення та харчування біженців у своїх закладах і продовжуватимуть отримувати кошти для цього на основі продовжених договорів. Але це не робить роботу.

Розмір цієї субсидії становить 70 злотих на особу на день. Однак витрати зростають так, що місцеві органи влади вже не можуть покривати витрати, пов’язані з розміщенням та харчуванням біженців, – каже Марек Войцек.

Відпочивальники замість біженців?

Він додає, що дуже тривожною є ситуація щодо власників готелів чи баз відпочинку, які прийняли біженців на основі угод із воєводами. Для них ця ставка занадто низька, щоб покрити витрати. Крім того, розпочався основний, відпускний, туристичний сезон, тому їм однозначно вигідніше здавати кімнати відпочиваючим, туристам чи на літніх таборах, яких у цей період не бракує.

Наразі власники цих закладів намагаються зменшити кількість місць для біженців. Також часті випадки, коли вони взагалі відмовляються від надання для цього своїх об’єктів, не продовжуючи контракту з воєводою – каже Марек Войцек.

На його думку, з цих причин необхідно збільшити обсяги співфінансування для органів місцевого самоврядування та підприємців на проживання та харчування громадян України, які втекли до Польщі перед війною.

Потрібна житлова стратегія

Ми очікуємо від уряду нової стратегії щодо подальшої допомоги біженцям – каже представник Асоціації польських міст. – Зараз ми маємо думати насамперед про житлове питання, забезпечення біженців дахом над головою. У нас є сигнали, що в Україну повертаються навіть люди, які не мають там житла, тому що їм ніде з нами жити.

Це, у свою чергу, є наслідком того, що навіть якщо біженець влаштовується на роботу, він зазвичай не може дозволити собі орендувати кімнату чи квартиру. Тим більше, що у зв'язку з цим різко зросли ціни на їх оренду у великих містах, куди мігрувала більшість біженців.

Якщо ми з цим нічого не зробимо, біженці будуть змушені повернутися в Україну, навіть якщо їм не буде до чого повертатися, – попереджає Марек Войцек.

Треба знайти якісь рішення, щоб дати їм дах над головою. Полегшень у будівельних нормах щодо створення житла для біженців недостатньо, оскільки пристосування або реконструкція будівель для цієї мети потребує часу. І нам зараз потрібні тисячі квартир для біженців.

На думку експерта Асоціації польських міст, найактуальнішим питанням у цьому питанні є підвищення тарифів на проживання та харчування біженців у закладах місцевої влади та підприємців.